Думка на Серенчу вродила ся іщи в минулим століттю, в роци 1997 в головах Лемків: Романа Корбича, Петра Квоки і Мирослава Троханівского. Поклали они основи для того, што гнеска зовеме Серенча – щастя (є то карпатский архаїзм, поуживаний іщи медже інчима на півночи Словаччини). Головом артистичной сторони ансамблю все бив і далі є Мірко Боґонь. Гнешній характер їхньой музики є змішаньом ріжних ґустів. Очевидно далі не ганбят ся основи, яком є народній мотив, але видно впливи музики латиноской, ірландской, польской (та ширше слов’янской), африканьской ци арабской. Можна взріти тіж елементи реґе, джезу ци клясичной музики. Серенча нагривала програми для польских радіа і телевізії, а в 2004 роци записала свою першу (та не єдину!) платівку під заголовком „Під облачком”.